Привіт всім, сьогодні я вам розповим про порівння одноповерхових будинків з багато поверховими . 

Одноповерхові будинки в порівнянні з багатоповерховими мають ряд переваг:

-- облегшує встановлення технологічного обладнання, спрощують шляхи грузових потоків і дозволяють використання для перевезення вантажів горизонтальний транспорт;

-- забезпечується рівномірне освітлення робочих місць натуральним світлом через світлові ліхтарі;

-- є можливість організувати натуральний повітрообмін в приміщенні через світло аераційні ліхтарі.

Недоліками одноповерхових будинків є такі: відносно велика площа забудов, а також довжина інженерних і транспортних шляхів; велика площа зовнішніх огороджень, та експлуатаційні витрати на утримання їх і підтримку заданих параметрів внутрішнього середовища.

Багатоповерхові будинки мають менше недоліків ніж одноповерхові будинки, а нерідко економічніші одноповерхових, особливо при навантажені до 10кПа. Такі будинки більш гнучкіші в відношенні містобудівельних вимог, їх можна розташовувати в міських кварталах.

До недоліків багатоповерхових будинків відносять: необхідність в вертикальному транспорті (вантажних і пасажирських ліфтах), значне підвищення в вартості будинків; зменшення ширини освітлення робочих місць.

Каркас одноповерхових промислових будинків складається з поперечних та поздовжніх елементів, які утворюють рамну конструкцію (рис.1.1). Поперечні рами компонуються з колон і несучих конструкцій покриття – балок та ферм. Поздовжні елементи каркаса – фундаментні балки, підкроквяні конструкції, плити покриття – забезпечують стійкість будови і сприймання вітрових навантажень та гальмівних зусиль кранового устаткування.

Каркаси одноповерхових будівель виконуються залізобетонними, металевими або змішаними. На елементи каркаса діє комплекс силових впливів, які виникають від постійних і тимчасових навантажень. Вони повинні відповідати вимогам міцності, стійкості та довговічності.

Жорсткість і стійкість будівель досягається встановленням систем вертикальних та горизонтальних зв’язків (в'язей). Так, для зниження і перерозподілу зусиль, що виникають в елементах каркаса від температурних та інших впливів, будівлю розбивають на температурні блоки довжиною, не більшою ніж 72 м, і всередині кожного блока влаштовують вертикальні зв’язки між колонами: при кроці колон 6 м – хрестові, при кроці колон 12 м – портальні