.  Покрівлі

Для масового будівництва промислових одноповерхових будівель застосовують два типи конструктивних рішень – прогонні і безпрогонні.

Огороджуючи конструкції покрить виробничих будинків розділяють на холодні та утеплені. В неопалюваних приміщеннях або в гарячих цехах зі значними виділеннями тепла огороджуючі покриття проектують холодними, в опалювальних – утепленими, виходячи із вимог, що виключають конденсацію вологи на внутрішній поверхні. Залізобетонні ребристі плити для покриття промислових будинків виготовляють довжиною 6, 12, 18 м та шириною 1,5 – 3,0 м. Плити довжиною 6,0 м мають висоту 300 мм, в плити довжиною 12,0 м висота 450 мм, поперечні ребра висотою до 150 мм, розташовуються через 1,5 м і через 1,0. Сегментні плити оболонки П—образного перерізу розміром 3х18 м. висота плити на опорі 140-145 мм в центрі підйому 1000-1050 мм. Товщина стінки балкового ребра 40 мм (рис.8.1).

Знаходять також застосування залізобетонні ребристі настили типу 2Т, ширина полки 2990 мм, товщина 60 мм, висота 400, 500, 600 мм. Всі елементи плити покриття приварюються до верхніх частин несучих елементів (балок, ферм) покриття, а шви замонолічуються цементнопіщаним розчином, а панелі довжиною 12.0 м, з’єднують між собою в середині прольоту зваркою. Це виключає можливість прогину суміжних панелей під

Конструкція залізобетонних панелей розмірами 3х6 м , 3х12 м.

Рис8.1

. Геометричні схеми типових уніфікованих сталевих крокв’яних ферм.

Для збільшення виробничої площі цеху, середній ряд колон проектується з кроком 12,0 , 18,0м, а крайній ряд колон 6 м. Крокв’яні елементи балки ферм монтуються на підкрокв’яні залізобетонні балки або ферми.

До складу підкранових конструкцій належать підкранові балки або ферми, гальмівні балки (ферми), зв'язки, вузли кріплення підкранових конструкцій, кранові рейки з елементами їх кріплення. Рис 7.1

Підкранові балки— це такі кон­струкції, уздовж яких рухаються мостові ванта­жопідйомні крани, що обслуговують промислові цехи. Мостові крани переміщаються по рейках, вкладених на верхній пояс підкранової балки.

Підкранові балки можуть бути суцільними (роз­різними або нерозрізними) і рідше решітчастими.

Основні особливості роботи підкранових балок: сприйняття рухомого вертикального навантажен­ня від крана динамічного характеру дії на балку; дія великих зосереджених сил від коліс крана, які спричинюють зминання в стінці балки; на­явність поперечних гальмівних сил, які зумовлю­ють виникнення у верхньому поясі балки в го­ризонтальній площині додаткових напружень.

Навантаження від крана передається на під­кранові конструкції через колеса крана. Залежно від вантажності крана з кожного боку може бути два, чотири і більше коліс.

Підкранові конструкції розраховують в усіх випадках на навантаження двох кранів у най­ближчому стані, при якому виникають найбільші вертикальні та горизонтальні зусилля.

Власну масу підкранових конструкцій прий­мають із довідників, визначають її за рахунок збільшення розрахункового зусилля від верти­кального кранового навантаження на коефіцієнт а що для балок 6 м дорівнює 1,03; 12 м — 1,05: 18 м — 1,08.

Конструктивне рішення підкранових балок залежить від величини навантаження прольоту та режиму роботи мостових кранів При кранах вантажністю до 500 кН на прольоти 6,0 м застосовують прокатні двотаврові профілі підсилені горизонтальними листами або кутника­ми. Для більших прольотів і кранів більшої ван­тажності використовують зварні двотаврові бал­ки з горизонтальною гальмівною конструкцією.

При кранах вантажністю 500 кН і більше та прольотах понад 6 м конструюють спеціальні гальмівні балки або ферми. Для гальмівної конструкції з відстанню від осі підкранової балки до зовнішньої грані гальмівної конструкції крайнього ряду о 1,25 м застосовують гальмівну балку з стінкою з рифленого сталевого листа товщиною 6...8 мм.

Особливості розрахунку суцільних під­кранових балок.

Суцільні підкранові балки роз­раховують подібно до суцільних балок на статич­не навантаження з цілим рядом особливостей.

Визначення розрахункових моментів і попе­речних сил від кранових навантажень виконують за лініями впливу від двох спарених кранів або за рахунок побудови епюри моментів і попере­чних сил від найневигіднішого розміщення рухо­мого навантаження від коліс мостових кранів у прольоті балки. Для визначення найбільшого зги­нального моменту слід знайти навантаження від коліс крана таким чином, щоб середина балки знаходилась на однаковій відстані від рівнодійної всіх навантажень і від найближчого до неї колеса з навантаженням, під яким і буде діяти найбіль­ший згинальний момент. Оскільки поперечний переріз з найбільшим моментом знаходиться біля середини прольоту балки, згинальний момент Мmax можна визначити, використовуючи лінії впливу моменту для сере­дини прольоту.