. Геометричні схеми типових уніфікованих сталевих крокв’яних ферм.

Для збільшення виробничої площі цеху, середній ряд колон проектується з кроком 12,0 , 18,0м, а крайній ряд колон 6 м. Крокв’яні елементи балки ферм монтуються на підкрокв’яні залізобетонні балки або ферми.

До складу підкранових конструкцій належать підкранові балки або ферми, гальмівні балки (ферми), зв'язки, вузли кріплення підкранових конструкцій, кранові рейки з елементами їх кріплення. Рис 7.1

Підкранові балки— це такі кон­струкції, уздовж яких рухаються мостові ванта­жопідйомні крани, що обслуговують промислові цехи. Мостові крани переміщаються по рейках, вкладених на верхній пояс підкранової балки.

Підкранові балки можуть бути суцільними (роз­різними або нерозрізними) і рідше решітчастими.

Основні особливості роботи підкранових балок: сприйняття рухомого вертикального навантажен­ня від крана динамічного характеру дії на балку; дія великих зосереджених сил від коліс крана, які спричинюють зминання в стінці балки; на­явність поперечних гальмівних сил, які зумовлю­ють виникнення у верхньому поясі балки в го­ризонтальній площині додаткових напружень.

Навантаження від крана передається на під­кранові конструкції через колеса крана. Залежно від вантажності крана з кожного боку може бути два, чотири і більше коліс.

Підкранові конструкції розраховують в усіх випадках на навантаження двох кранів у най­ближчому стані, при якому виникають найбільші вертикальні та горизонтальні зусилля.

Власну масу підкранових конструкцій прий­мають із довідників, визначають її за рахунок збільшення розрахункового зусилля від верти­кального кранового навантаження на коефіцієнт а що для балок 6 м дорівнює 1,03; 12 м — 1,05: 18 м — 1,08.

Конструктивне рішення підкранових балок залежить від величини навантаження прольоту та режиму роботи мостових кранів При кранах вантажністю до 500 кН на прольоти 6,0 м застосовують прокатні двотаврові профілі підсилені горизонтальними листами або кутника­ми. Для більших прольотів і кранів більшої ван­тажності використовують зварні двотаврові бал­ки з горизонтальною гальмівною конструкцією.

При кранах вантажністю 500 кН і більше та прольотах понад 6 м конструюють спеціальні гальмівні балки або ферми. Для гальмівної конструкції з відстанню від осі підкранової балки до зовнішньої грані гальмівної конструкції крайнього ряду о 1,25 м застосовують гальмівну балку з стінкою з рифленого сталевого листа товщиною 6...8 мм.

Особливості розрахунку суцільних під­кранових балок.

Суцільні підкранові балки роз­раховують подібно до суцільних балок на статич­не навантаження з цілим рядом особливостей.

Визначення розрахункових моментів і попе­речних сил від кранових навантажень виконують за лініями впливу від двох спарених кранів або за рахунок побудови епюри моментів і попере­чних сил від найневигіднішого розміщення рухо­мого навантаження від коліс мостових кранів у прольоті балки. Для визначення найбільшого зги­нального моменту слід знайти навантаження від коліс крана таким чином, щоб середина балки знаходилась на однаковій відстані від рівнодійної всіх навантажень і від найближчого до неї колеса з навантаженням, під яким і буде діяти найбіль­ший згинальний момент. Оскільки поперечний переріз з найбільшим моментом знаходиться біля середини прольоту балки, згинальний момент Мmax можна визначити, використовуючи лінії впливу моменту для сере­дини прольоту.